Чому Галицьку – Волинську державу називають спадкоємницею Київської Русі?
ü У 1204 р. Роман Мстиславович здобув Київ. На початку 13 століття Роман перетворився на наймогутнішого правителя Східної Європи, якого літописці називали «великим князем», «самодержцем усієї Русі» та «царем в Руській землі».
ü На теренах Галицько-Волинського князівства ходили руські гривні.
ü Головним і найвищим представником влади у Галицько-Волинських землях, як і в Київській Русі, був князь. Він об'єднував у своїх руках законодавчу, виконавчу, судову гілки влади, а також монопольно володів правом вести дипломатичні відносини. Він інколи скликав боярські ради «думи» для вирішення важливих політичних питань.
ü Основним законом залишались положення «Руської Правди».
ü Військо Галицько-Волинського князівства було організоване за зразком традиційного руського. Воно складалося з двох головних частин — «дружини» і «воїв».
ü Галицько-волинська культури успадкувала традиції Київської Русі. Залишки храмів Галицько-Волинського князівства в поєднанні з записами літопису дають змогу стверджувати, що на західноруських землях залишалися міцними традиції руської архітектури Київської доби.
ü Панівною релігією було християнство візантійського зразку.
Немає коментарів:
Дописати коментар